-
1 нападать
I. см. Нападывать.II. напасть1) нападати, напасти на кого и кого, (со всех сторон) о(б)падати, о(б)пасти, (шутл.) обаранювати, обаранити, (обседать) обсідати, обсісти кого, (о мног.) понападати, поо(б)падати, пообсідати; (о войске и перен. ещё) бити, ударяти, ударити на кого, чинити, учинити напад, (делать набег) наскакувати, наскочити на кого. [Аж тут раптом двадцять тисяч на них (козаків) нападають (Рудан.). Сорок комісарів в замку цім мене напали (Грінч.). Собаки обпали тих людей (Бердич.). Опала його сарана (Куліш). Діти обаранили мене за гостинцями (Н.-Лев.). Бджоли як обаранили його! (Манж.). А тим часом орендарів обсіли комахи (Рудан.). І хоче ворогом на тебе бити (Куліш). Ми вдарим несподівано на їх (Грінч.). Наскочив на наш хутір загін татарський (Тобіл.)]. -пасть врасплох - напасти несподівано (зненацька) на кого и кого, заскочити несподівано, збігти кого. [Тепер ляхи збіжать нас п'яних (Куліш)]. -дать, -пасть на еду - допадатися (припадати), допастися (припасти) до їжі, накидатися, накинутися на їжу;2) (взъедаться, напускаться, на кого) нападатися, напастися, напосідатися, напосістися, насідатися, насістися на кого, насідати, насісти кого, накопуватися, накопатися, нагрібатися на кого, напастувати кого, (приставать к кому) наскіпуватися и наскіпатися, наскіпатися, накасуватися и накасатися (несов.), накасатися (сов.) наважувати на кого. [Жінки найбільше нападалися на Ївгу (Грінч.). Напосілися злодії раз на мужика (Рудан.). Чого ти насідаєшся на мене? (Сл. Гр.). Дома насів жінку, чому не йшла боронити (Кониськ.). Чого це ви всі накопалися на мене? (Звин.). Я вам усе даю, а ви ще й нагрібаєтеся на мене! (Звин.). Чого це ти на парубка наскіпався? що він зробив тобі таке? (Мирний). Та чого ти накасаєшся на мене? (Харківщ.). Жінка як накасалась: «Біжи та й біжи за околицю!» (Г. Барв.). Защо ви всі наважуєте на мене? (М. Вовч.)]. -дать, -пасть на что (осуждать, критиковать) - нападати(ся), напасти(ся), ударяти, ударити на що, напастувати що. [На цю книгу часом нападалися (Грінч.). Ударив з своєю критикою на двоперсне знамення (Короленко). Духовний уряд гостро напастує шлюбну розлуку (Доман.)];3) (наталкиваться, встречать) нападати, напасти на кого, на що, натрапляти, натрапити на кого и кого, на що, наскакувати, наскочити на кого, на що, упадати, упасти на кого, надибати, надибати, здибати, здибати, (диал.) нагибувати, нагибати кого, що. [Ходив, ходив і таки напав на таких (Стор.). Чув якесь незадоволення, не натрапивши на те, що повинно бути його заняттям (Франко). Заблудив у лісі, та на щастя надибав карбівничого (Сл. Ум.). Ходив лісом та нагибав стільки полуниць (Грінч.). Утікав перед вовком, а впав на ведмедя (Номис)]. -пасть на след - напасти (натрапити) на слід, узяти слід кого, чий. [Нах тільки слід мерщій-би взяти, то не сховаються вони й у хмарах (Тобіл.)];4) (овладевать, одолевать) нападати, напасти кого и на кого, опадати, опасти кого, находити, найти на кого. [Щоб не потерпіти від диких капризів, що нападали його якось раптом (Франко). Хіба не всякого з вас иноді нападав безпричинний смуток? (Крим.). Чогось мене позіхи напали (Переясл.)]. На него -пала лень - його обсіли лінощі (ліньки, баглаї). На меня -пал сон - на мене найшов сон, мене взяв сон. -дает, -пал страх - страх нападає (падає, находить), напав (найшов) на кого, страх опадає (посідає), опав (посів) кого. [Такий страх на мене пада, що й сказати вам не можу (Поділля). Находили на неї якісь страхи (Сл. Гр.)].* * *I нап`адатьсм. нападать IIII напад`атьнесов.; сов. - нап`асть1) (на кого-что) напада́ти, напа́сти, -паду́, -паде́ш (на кого-що); ( совершать нападение) учиня́ти на́пад, учини́ти (учиню́, учи́ниш) на́пад (на кого-що); ( одолевать) обсіда́ти, обсі́сти, -ся́де и мног. пообсіда́ти (кого-що); ( со всех сторон) обпада́ти, обпа́сти и мног. пообпада́ти, опада́ти, опа́сти и мног. поопада́ти (кого-що); (набрасываться на что-л.) допада́тися, допа́стися, -паду́ся, -паде́шся (до чого)2) ( напускаться) напада́ти, напа́сти; напада́тися, напа́стися, наскіпуватися, -пуюся, -пуєшся и наскіпа́тися, наскі́патися, напосіда́тися, напосі́стися, -ся́дуся, -ся́дешся3) ( наталкиваться) натрапля́ти, натра́пити, -тра́плю, -тра́пиш, напада́ти, напа́стиIII напад`атьне на того́ (не на ро́бкого, не на дурака́) \нападать па́л — не на то́го (не на боязко́го, не на полохли́вого, не на ду́рня) натра́пив (напа́в)
несов.; сов. - нап`адать и нап`асть(падая, скопляться) напада́ти, напа́дати
См. также в других словарях:
Нападение на аэропорт Эсенбога — Передовая статья турецкой газеты «Миллиет», посвященная теракту АСАЛА в аэропорту Эсенбога … Википедия
совершать — деяние совершить • действие ошибку совершать • действие подвиг совершить • действие преступление совершить • действие совершать Божественную литургию • ритуал совершать действия • действие совершать личный грех • действие совершать набеги •… … Глагольной сочетаемости непредметных имён
нападение — ▲ движение ↑ в (направлении), противник < > защищаться нападение движение на противника с целью его покорения. напасть. наброситься. накинуться. наскочить (разг). налететь коршуном [ястребом] на кого. налететь как вороны на кого. набег. |… … Идеографический словарь русского языка
Инцидент в Оцу — (яп. 大津事件 О:цу дзикэн?) покушение на жизнь цесаревича Николая Александровича, осуществлённое в японском городе Оцу 29 апреля [11 мая] 1891 года. Николай, посетивший Японию в рамках своего восточного путешествия, подвергся нападению… … Википедия
Банда братьев Толстопятовых — Банда «Фантомасы» Место базирования … Википедия
ПРАВИЛА ВЕДЕНИЯ ВОЗДУШНОЙ ВОЙНЫ — разработаны в 1923 г. в Гааге на основе Проекта правил ведения воздушной войны, подготовленного специальной международной комиссией юристов. Этот документ называют Гаагские правила ведения воздушной войны , хотя в юридическую силу он не вступил.… … Энциклопедический словарь экономики и права
Атаковать — несов. и сов. перех. и неперех. 1. Совершать нападение, проводить атаку [атака I 1.]. 2. перен. Предпринимать решительные действия с целью добиться чего либо. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Атаковывать — несов. перех. и неперех. Совершать нападение, проводить атаку [атака I]. Толковый словарь Ефремовой. Т. Ф. Ефремова. 2000 … Современный толковый словарь русского языка Ефремовой
Московская битва — Расклейка плакатов на улицах Москвы. Зима 1941. Московская битва Битва за Москву, Битва под Москвой, совокупность боевых действий советских и немецких войск на московском стратегическом направлении 30 сентября 1941 — 20 апреля 1942. Со… … Москва (энциклопедия)
Московская оборонительная операция — (30 сентября 5 декабря 1941). Проводилась войсками Западного, Резервного, Брянского и Калининского фронтов. В ходе боевых действий советскими войсками проведены Орловско Брянская, Вяземская, Калининская, Можайско Малоярославецкая, Тульская и… … Москва (энциклопедия)
нападати — НАПАДА|ТИ (21), Ю, ѤТЬ гл. 1. Бросаться на что л., кидаться во что л.: онъ бо сѧ бодеть ножемь. другоiци || и на огнь нападаѥть. СбХл XIV, 105–105 об.; || перен.: Ѥгда тѧ призоветь ‹сильныи› то не отъстѹпаи и ѥгда паче призоветь тѧ. то не нападаи … Словарь древнерусского языка (XI-XIV вв.)
